fbpx
Культура, Блог, В Україні Олександр Боднарчук

Виставка православної ікони та церковної старовини

12.07.2019, 12:00

У Херсонському обласному художньому музеї імені О.О. Шовкуненка представили виставку «Православна ікона та церковна старовина», приурочену до Дня апостолів Петра і Павла, що відзначається 12 липня. В експозиції представлені твори іконопису кінця XVII — початку XX ст. із зібрання Херсонського художнього музею.

This slideshow requires JavaScript.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у православ’ї, як один з провідних жанрів живопису. З прийняттям у 988 році християнства, до Київської Русі з Візантії прибувають перші ікони, які були невід’ємним атрибутом релігійного християнського культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, нові для них естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Іконографічне різноманіття священних зображень, їх тематичний розвиток займає чималий відрізок часу задовго до появи власне ікони — художньо виконаного священного образу на стійкій, твердій, невеликого розміру, як правило, дерев’яній основі. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась. За своїм призначенням вона наділена великою сакральністю, бо несе в собі максимальне наближення до божественного прототипу. За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність, має властивості благодаті, захищає і зцілює. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі, можуть мати рослинне (дошка), мінеральне (пігменти фарб) і тваринне (яєчна основа темпери, рибний клей) походження.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи прийомів, які підпорядковуються смисловій суті образу, його духовному початку. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

В експозиції представлені різноманітні ізводи з зображенням найбільш шанованих в християнській релігії образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів (Спас у Силах. XVII ст.; Богоматір Феодоровська. XIX ст.; Богоматір Одигітрія. Поч. XXст.; Миколай Чудотворець. XIX ст.).

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя (Святий Миколай Чудотворець з житієм у срібному окладі. XIXст.; Страждання святих вликомучеників Киріака і Улити. ХІХст).

Прикладами ікон «північного письма» XVIIст. є образи Апостола Пилипа, Євангеліста Луки, Євангеліста Марка. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Богоматір Вгамуй мої печалі. XIXст.; Апостол Андрій Першозваний. XIX ст.).

Експозицію доповнено зразками церковного декоративно-ужиткового мистецтва  (хрести, свічники, складні, натільні образки та ікони).

Джерело та фото: Херсонський обласний художній музей імені О.О Шовкуненка

Docudays UA

Docudays UA оголосив імена учасників національної конкурсної програми: ■ «Май далеко – май добре», Ганна Ярошевич;  ■ «Земля Івана», Андрій Лисецький;  ■ «Сіль із Бонневіллю», Семен Мозговий;  ■ «Казка про Коника», Уляна Осовська і Денис Страшний;  ■ «Рози. Фільм-кабаре», Ірена Стеценко. «Ми придивимося до повсякдення, мрій та роздумів головних героїв: обиратимемо між коханням та покликанням, […]

Музичний інструмент, якому 18 тисяч років

Французькі науковці відтворили звучання музичного інструменту, якому 18 тисяч років – слухаємо. Це мушля хижого морського равлика Charonia lampas. Спочатку її розглядали, як ритуальну чашу, яку вивчали близько сторіччя. Дослідники припускають, що люди могли використовувати спеціальний мундштук із пташиної кістки, аби полегшити процес вилучення звуків. The News&Culture

Відеопроєкт про культурні події в Україні

Український інститут у Лондоні запускає відеопроєкт про визначних осіб, історичні та культурні події в Україні. «Ми обрали формат коротких відео, аби їх побачило більше людей […] Україна та її спадщина дуже різноманітні. Фільми зацікавлять як українців, так і іноземців», – зазначає Олеся Хромейчук, директорка інституту. Український інститут в Лондоні заснований у 1979 році кардиналом Йосифом […]

Гігантські сніжинки приголомшили Фінляндію ❄️

Митець Янне Піккьо та 11 волонтерів працювали над малюнками два дні. Їх утворюють тисячі слідів на засніженому полі для гольфу у місті Еспоо. Діаметр – 160 метрів. Одна з волонтерок повідомила, що вони три години сміялися і ходили, поки створювали арт-об’єкт. У цьому допомогла мотузка, снігоступи, спеціально роздурковані макети слідів та інструкції Янне. Правильні відбитки […]